інспектура
ІНСПЕКТУ́РА, и, ж.
1. рідко. Те саме, що інспе́кція 1.
Посилити інспектуру.
2. Посада інспектора.
Він педагог-фахівець із вищими студіями.., його жде інспектура (У. Кравч., Вибр., 1958, 381).
3. Збірн. до інспе́ктор.
— Прибула допомога. — Боженко показав на інспектуру (Довж., І, 1958, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інспектура — інспекту́ра 1 іменник жіночого роду інспекція інспекту́ра 2 іменник жіночого роду збірне до: інспектор Орфографічний словник української мови
- інспектура — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що інспекція 1). Посилити інспектуру. 2》 Посада інспектора. 3》 Збірн. до інспектор. Великий тлумачний словник сучасної мови