інспіратор
ІНСПІРА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто підбурює, намовляє до чого-небудь; підбурювач.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інспіратор — Надхненик, намовляч, штовхаль, див. ініціятор, замисливник Словник чужослів Павло Штепа
- інспіратор — інспіра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інспіратор — -а, ч., книжн. Той, хто підбурює, намовляє до чого-небудь; підбурювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інспіратор — ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИК розм., ІНСПІРА́ТОР книжн. Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо — всі в кущі (Ю. Словник синонімів української мови