інструкція

ІНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Керівна вказівка; настанова.

— Ми зупинилися в Іркутську. Зразу на тиждень, поки не надійдуть інструкції з Петербурга (Фр., IV, 1950, 374);

На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (Мур., Бук. повість, 1959, 149);

// Зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь.

Інструкція до укладання Словника української мови.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструкція — Вказівка, настанова, директива, припис, рекомендація, порада. Словник синонімів Караванського
  2. інструкція — див. наказ Словник синонімів Вусика
  3. інструкція — [інструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. інструкція — Поука, настава, вимога, наказ, вказівка, напрямна, див. реглямент, розпорядження Словник чужослів Павло Штепа
  5. інструкція — рос. инструкция (від латин. instructio — введення, настанова) — 1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні (специфічні) сторони діяльності. Eкономічна енциклопедія
  6. інструкція — інстру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. інструкція — -ї, ж. Керівна вказівка; настанова. || Зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. інструкція — інстру́кція (від лат. instructio – введення, настанова) керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил для виконання якоїсь роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. інструкція — ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу... Словник синонімів української мови
  10. інструкція — Інстру́кція, -ції, -цією; -ру́кції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)