інтелігентик
ІНТЕЛІГЕ́НТИК, а, ч., зневажл. Те саме, що інтеліге́нт.
— Інтелігентики ми з вами! Ось хто ми… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтелігентик — інтеліге́нтик іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови