1. Словник української мови в 11 томах

інтересний

ІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е.

1. Який привертає увагу, викликає інтерес, зацікавлення; цікавий.

Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал (Коцюб., III, 1956, 344);

Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин (Смолич, І, 1958, 77).

2. розм. Те саме, що га́рний 1; вродливий, привабливий.

— Бачили ту Рухлю, що продає дьоготь у місті? Господи, яка інтересна! (Н.-Лев., IV, 1956, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтересний — Цікавий Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтересний — інтере́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інтересний — -а, -е. 1》 Який привертає увагу, викликає інтерес, зацікавлення; цікавий. 2》 розм. Те саме, що гарний 1); вродливий, привабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтересний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови