інтересант
ІНТЕРЕСА́НТ, а, ч., заст. Той, хто керується в своїх учинках тільки особистою вигодою.
В нашій країні — державі трудящих — нема соціальних груп експлуататорів та воєнних інтересантів (Смолич, Після війни, 1947, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтересант — Інтереса́нт. Зацікавлена особа. Коли ж краєви і інтересантам із торговельно-промислових кругів має ся бодай по можности заощадити шкідливу виборчу борбу, — то кожда партия в інтересі миру... Українська літературна мова на Буковині
- інтересант — інтереса́нт іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- інтересант — інтереса́нт зацікавлена особа (ср, ст): До “Центрального Банку” увійшов свобідно, як інтереса́нт, що знає всі бюра й всіх урядовців (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- інтересант — -а, ч., заст. Той, хто керується в своїх учинках тільки особистою вигодою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтересант — Інтереса́нт, -та; -са́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)