інтересант

інтереса́нт

-а, ч., заст.

Той, хто керується в своїх учинках тільки особистою вигодою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтересант — Інтереса́нт. Зацікавлена особа. Коли ж краєви і інтересантам із торговельно-промислових кругів має ся бодай по можности заощадити шкідливу виборчу борбу, — то кожда партия в інтересі миру... Українська літературна мова на Буковині
  2. інтересант — інтереса́нт іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. інтересант — інтереса́нт зацікавлена особа (ср, ст): До “Центрального Банку” увійшов свобідно, як інтереса́нт, що знає всі бюра й всіх урядовців (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. інтересант — Інтереса́нт, -та; -са́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інтересант — ІНТЕРЕСА́НТ, а, ч., заст. Той, хто керується в своїх учинках тільки особистою вигодою. В нашій країні — державі трудящих — нема соціальних груп експлуататорів та воєнних інтересантів (Смолич, Після війни, 1947, 17). Словник української мови в 11 томах