1. Словник української мови в 11 томах

інтерес

ІНТЕРЕ́С, у, чол.

1. Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось.

Взагалі.. тут [на Капрі] виявляють великий інтерес до всього українського (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 417);

Його манив сюди.. інтерес до людей, живих свідків невпинної руїни села (Петро Колесник, Терен.., 1959, 299);

// Цікавість, захоплення. — З вікна, каже, і то багато видно, а як по світах походити, скільки того дива побачиш.

Отож хай тебе по тих світах поводять, може, спаде інтерес, — сумно закінчив Бовдюг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 303).

2. Вага, значення.

Кивнула головою.. і пройшла мимо. І зразу ж для Івана і молодь в гурті, і танці — втратили всякий інтерес (Андрій Головко, I, 1957, 427);

Вивчення мимовільної пам’яті має передусім великий теоретичний інтерес (Радянська психологічна наука.., 1958, 88).

3. перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби.

Кав’ярня була серцем села, куди збігались усі інтереси людності (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393);

[Тарас:] Як одружимося, то вона буде в мене в школі за помічницю, і в нас буде одно діло, одні інтереси (Борис Грінченко, II, 1963, 506);

Надзвичайно широке коло його [М. Рильського] творчих інтересів (Вітчизна, 8, 1958, 101);

Духовні інтереси, духовне життя радянської людини.. мають знаходити на сторінках газет і журналів якнайповніше відображення (Комуніст України, 5, 1963, 39).

4. перев. мн. Те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмсь прагненням, потребам.

Повертався [Саєнко] до простих гласних, ..умовляв самим дбати про свої «інтереси», про «народне благо» (Панас Мирний, I, 1949, 382);

Власники душ.. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335);

Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Остап Вишня, I, 1956, 423);

— Вони [селянські ради] створюються по селах, щоб організувати.. бідноту на боротьбу за свої класові інтереси (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 364);

// тільки одн., розм., заст. Користь, вигода, прибуток.

— Люди, .. — хвилювався Аркадій, .. — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 42).

♦ В інтересах:

а) (чиїх, кого) на користь кого-небудь. В моїх..

інтересах, щоб я знайшла собі заробіток скоріше (Леся Українка, V, 1956, 379);

б) (чого) з метою, заради чого-небудь.

Якщо я писав допис, то робив це в інтересах справедливості (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 152);

Зачіпати (зачепити) інтереси див. зачіпати.

5. розм., заст. Діло, справа.

Добриловський догадувався у що благочинний має до його якийсь інтерес (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 126);

Я би хотів виробити собі поняття про стан наших інтересів (Іван Франко, III, 1950, 74);

Коли я.. тебе на свята не діждусь, то буде кепський інтерес... (Леся Українка, V, 1956, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерес — Інте́рес: — підприємство, справа [VI,VII] — справа, діло [1;21;II,IV,V] «злодійська справа, крадіж»[ II, 16] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. інтерес — Чи тотожні слова інтерес і цікавість? Тотожні, але не в усіх випадках. Спільним значенням обох іменників є “бажання, намагання про щось дізнатися”. Інтерес, як і цікавість, викликає те, що ми бачимо вперше, що привертає увагу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. інтерес — Емоційно насичена направленість особистості на об’єкти, що пов’язані з задоволенням її потреб. англ. interest; нім. Interesse n -s, -n; угор. érdek; рос. интерес. Словник із соціальної роботи
  4. інтерес — Інтере́с, интере́с. 1. Справа. [Франсоа Фелікс Фор] незабаром переселив ся до Гавру, де з своїми ощадностями заснував торговельний интерес (Б. Українська літературна мова на Буковині
  5. інтерес — Б. З. діло, справа; (у комерції) вигода, хосен. цікавість, допитливість, бажання знати; зацікавленість, зацікавлення. Словник синонімів Караванського
  6. інтерес — [інтеирес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  7. інтерес — Інтерес і цікавість Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  8. інтерес — 1. цікавість, вподоба, уподоба 2. користь, пожиток, зиск, потреба Словник чужослів Павло Штепа
  9. інтерес — (від лат. interest — має значення) — емоційно забарвлена форма прояву потреби у музичній діяльності, яка скеровує людину на досягнення мети навчальної та концертної роботи, стійкому зосередженню уваги на музичній творчості. З погляду музичної психології І. тісно пов’язаний з установкою. Словник-довідник музичних термінів
  10. інтерес — рос. интерес (від латин. interest — мати значення) — поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім'ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства у цілому. Розрізняють І. Eкономічна енциклопедія
  11. інтерес — інтере́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  12. інтерес — інте́рес 1. справа, бізнес (ср, ст): – Пильнуй свого інтересу. – Якого мого? Ще трохи – і відберуть (Нижанківський); Став поважнішим... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  13. інтерес — Добрий інтерес, як повний черес. Коли є доволі грошей, то й купувати добре. Черес—широкий ремінь, в якім держать гроші. Кожна Тереса має свої інтереса. У кожного є свої діла, свої клопоти. Приповідки або українсько-народня філософія
  14. інтерес — -у, ч. 1》 Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимось. || Цікавість, захоплення. 2》 Вага, значення. 3》 перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби. 4》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. інтерес — лиши́тися (залиши́тися, зоста́тися і т. ін.) при пі́ковому інтере́сі, жарт. Зазнати невдачі, поразки і т. ін., утративши кого-, що-небудь. Тільки тепер вони збагнули — лишилися при піковому інтересі (В. Большак). залиши́тися при пі́кових інтере́сах. Фразеологічний словник української мови
  16. інтерес — ІНТЕРЕ́С (викликана чим-небудь увага до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, ЗАЦІКА́ВЛЕНІСТЬ, ЦІКА́ВІСТЬ, ЗАІНТЕРЕСО́ВАНІСТЬ. Його манив сюди інтерес до людей (П. Колесник); Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням (М. Словник синонімів української мови
  17. інтерес — Інтере́с, -су; -ре́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  18. інтерес — Інте́рес, -су м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381. Словник української мови Грінченка