інтерес

ІНТЕРЕ́С (викликана чим-небудь увага до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, ЗАЦІКА́ВЛЕНІСТЬ, ЦІКА́ВІСТЬ, ЗАІНТЕРЕСО́ВАНІСТЬ. Його манив сюди інтерес до людей (П. Колесник); Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням (М. Кропивницький); Простодушна хлопцева зацікавленість справою.. сподобалась Баклагову (О. Гончар); Нові знайомі здавались їй надзвичайними і тим викликали до себе гостру цікавість (П. Козланюк); Матеріальна заінтересованість

КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОК розм., ПРИБИ́ТОК заст., ХОСЕ́Н діал.; ЗИСК розм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК) розм., ІНТЕРЕ́С розм. (якийсь прибуток); ПУТТЯ́ розм., ТОЛК розм. (добрі наслідки від чогось). В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький); Виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський); (Монтаньяр:) Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка); — Нащо те кохання у світі?.. Який прибиток з тих любощів, — чи ж варті? (Марко Вовчок); — Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Лесь Мартович); — Є ще смолокури, — сказав Дуліб, — то робота вже й геть проклята. А зиску від неї — ще менше (П. Загребельний); Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І. Нечуй-Левицький); — Отак ходиш, аж кості деревіють, а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан); — Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (П. Гулак-Артемовський); В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Я. Щоголів); — Люди.., — хвилювався Аркадій.., — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); Боюсь людей, що проживуть як гості все життя... Живе метелик теж, однак яке у тім пуття (М. Стельмах); Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками!.. Що в цих розмовах толку, у цих зібраннях, коли вони обмежуються словами? (Вас. Шевчук).

ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬ до чого, ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ рідше, ПА́СІЯ заст. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її (Сахно) інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання — він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення (Каминецького) спортом, рибальством, оте марення музикою — не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її (Оленки) нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов — скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). — Пор. 1. інтере́с.

I. СПРА́ВА (якесь коло обов'язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм. заст.; СПРАВУ́НОК розм., ОРУ́ДКА діал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє — і Тимко, і Орися — були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); — Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); — Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, — це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався (Івоніка).. із своїми справунками (О. Кобилянська). — Пор. I. заня́ття.

СПРА́ВА (питання або ряд питань, що вимагають розв'язання), ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм., заст.; ПРОБЛЕ́МА (складна й болюча). Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); Добриловський догадувався, що благочинний має до його якийсь інтерес (І. Нечуй-Левицький); Проблема з водопостачанням.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерес — Інте́рес: — підприємство, справа [VI,VII] — справа, діло [1;21;II,IV,V] «злодійська справа, крадіж»[ II, 16] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. інтерес — Чи тотожні слова інтерес і цікавість? Тотожні, але не в усіх випадках. Спільним значенням обох іменників є “бажання, намагання про щось дізнатися”. Інтерес, як і цікавість, викликає те, що ми бачимо вперше, що привертає увагу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. інтерес — Емоційно насичена направленість особистості на об’єкти, що пов’язані з задоволенням її потреб. англ. interest; нім. Interesse n -s, -n; угор. érdek; рос. интерес. Словник із соціальної роботи
  4. інтерес — Інтере́с, интере́с. 1. Справа. [Франсоа Фелікс Фор] незабаром переселив ся до Гавру, де з своїми ощадностями заснував торговельний интерес (Б. Українська літературна мова на Буковині
  5. інтерес — Б. З. діло, справа; (у комерції) вигода, хосен. цікавість, допитливість, бажання знати; зацікавленість, зацікавлення. Словник синонімів Караванського
  6. інтерес — [інтеирес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  7. інтерес — Інтерес і цікавість Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  8. інтерес — 1. цікавість, вподоба, уподоба 2. користь, пожиток, зиск, потреба Словник чужослів Павло Штепа
  9. інтерес — (від лат. interest — має значення) — емоційно забарвлена форма прояву потреби у музичній діяльності, яка скеровує людину на досягнення мети навчальної та концертної роботи, стійкому зосередженню уваги на музичній творчості. З погляду музичної психології І. тісно пов’язаний з установкою. Словник-довідник музичних термінів
  10. інтерес — рос. интерес (від латин. interest — мати значення) — поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім'ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства у цілому. Розрізняють І. Eкономічна енциклопедія
  11. інтерес — інтере́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  12. інтерес — інте́рес 1. справа, бізнес (ср, ст): – Пильнуй свого інтересу. – Якого мого? Ще трохи – і відберуть (Нижанківський); Став поважнішим... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  13. інтерес — Добрий інтерес, як повний черес. Коли є доволі грошей, то й купувати добре. Черес—широкий ремінь, в якім держать гроші. Кожна Тереса має свої інтереса. У кожного є свої діла, свої клопоти. Приповідки або українсько-народня філософія
  14. інтерес — -у, ч. 1》 Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимось. || Цікавість, захоплення. 2》 Вага, значення. 3》 перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби. 4》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. інтерес — лиши́тися (залиши́тися, зоста́тися і т. ін.) при пі́ковому інтере́сі, жарт. Зазнати невдачі, поразки і т. ін., утративши кого-, що-небудь. Тільки тепер вони збагнули — лишилися при піковому інтересі (В. Большак). залиши́тися при пі́кових інтере́сах. Фразеологічний словник української мови
  16. інтерес — Інтере́с, -су; -ре́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  17. інтерес — ІНТЕРЕ́С, у, чол. 1. Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось. Взагалі.. тут [на Капрі] виявляють великий інтерес до всього українського (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 417); Його манив сюди.. Словник української мови в 11 томах
  18. інтерес — Інте́рес, -су м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381. Словник української мови Грінченка