інтерес

інтере́с

[інтеирес]

-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерес — Інте́рес: — підприємство, справа [VI,VII] — справа, діло [1;21;II,IV,V] «злодійська справа, крадіж»[ II, 16] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. інтерес — Чи тотожні слова інтерес і цікавість? Тотожні, але не в усіх випадках. Спільним значенням обох іменників є “бажання, намагання про щось дізнатися”. Інтерес, як і цікавість, викликає те, що ми бачимо вперше, що привертає увагу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. інтерес — Емоційно насичена направленість особистості на об’єкти, що пов’язані з задоволенням її потреб. англ. interest; нім. Interesse n -s, -n; угор. érdek; рос. интерес. Словник із соціальної роботи
  4. інтерес — Інтере́с, интере́с. 1. Справа. [Франсоа Фелікс Фор] незабаром переселив ся до Гавру, де з своїми ощадностями заснував торговельний интерес (Б. Українська літературна мова на Буковині
  5. інтерес — Б. З. діло, справа; (у комерції) вигода, хосен. цікавість, допитливість, бажання знати; зацікавленість, зацікавлення. Словник синонімів Караванського
  6. інтерес — Інтерес і цікавість Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. інтерес — 1. цікавість, вподоба, уподоба 2. користь, пожиток, зиск, потреба Словник чужослів Павло Штепа
  8. інтерес — (від лат. interest — має значення) — емоційно забарвлена форма прояву потреби у музичній діяльності, яка скеровує людину на досягнення мети навчальної та концертної роботи, стійкому зосередженню уваги на музичній творчості. З погляду музичної психології І. тісно пов’язаний з установкою. Словник-довідник музичних термінів
  9. інтерес — рос. интерес (від латин. interest — мати значення) — поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім'ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства у цілому. Розрізняють І. Eкономічна енциклопедія
  10. інтерес — інтере́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  11. інтерес — інте́рес 1. справа, бізнес (ср, ст): – Пильнуй свого інтересу. – Якого мого? Ще трохи – і відберуть (Нижанківський); Став поважнішим... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  12. інтерес — Добрий інтерес, як повний черес. Коли є доволі грошей, то й купувати добре. Черес—широкий ремінь, в якім держать гроші. Кожна Тереса має свої інтереса. У кожного є свої діла, свої клопоти. Приповідки або українсько-народня філософія
  13. інтерес — -у, ч. 1》 Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимось. || Цікавість, захоплення. 2》 Вага, значення. 3》 перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби. 4》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  14. інтерес — лиши́тися (залиши́тися, зоста́тися і т. ін.) при пі́ковому інтере́сі, жарт. Зазнати невдачі, поразки і т. ін., утративши кого-, що-небудь. Тільки тепер вони збагнули — лишилися при піковому інтересі (В. Большак). залиши́тися при пі́кових інтере́сах. Фразеологічний словник української мови
  15. інтерес — ІНТЕРЕ́С (викликана чим-небудь увага до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, ЗАЦІКА́ВЛЕНІСТЬ, ЦІКА́ВІСТЬ, ЗАІНТЕРЕСО́ВАНІСТЬ. Його манив сюди інтерес до людей (П. Колесник); Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням (М. Словник синонімів української мови
  16. інтерес — Інтере́с, -су; -ре́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  17. інтерес — ІНТЕРЕ́С, у, чол. 1. Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось. Взагалі.. тут [на Капрі] виявляють великий інтерес до всього українського (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 417); Його манив сюди.. Словник української мови в 11 томах
  18. інтерес — Інте́рес, -су м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381. Словник української мови Грінченка