інтернувати
ІНТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Затримувати до закінчення війни громадян, війська, судна й т. ін. держави, що перебуває в стані війни, поселивши їх у певному місці в умовах обмеженої свободи.
Довго він чекав, поки йому оголосили вирок, за яким військового лікаря Павла Заброду інтернують [ у Туреччині] аж до кінця війни між Німеччиною і Радянським Союзом (Кучер, Голод, 1961, 350);
Британський уряд [у дні другої світової війни] інтернував кілька сот чоловік.. німецького походження (Загреб., Європа 45, 1959, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтернувати — Ув'язнювати, ув'язнити, поув'язнювати, затаборювати, позадратовувати, затаборити, позатаборювати, задратовувати, задратувати, позадратовувати Словник чужослів Павло Штепа
- інтернувати — інтернува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- інтернувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Затримувати до закінчення війни громадян, війська, судна й т. ін. держави, що перебуває в стані війни, поселивши їх у певному місці в умовах обмеженої свободи. 2》 Ізолювати, тимчасово арештовувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтернувати — Інтернува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)