інтернування

Значення в інших словниках

1. інтернування — інтернува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. інтернування — -я, с. Дія за знач. інтернувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інтернування — інтернува́ння (франц. interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) 1. Затримання й роззброєння нейтральною державою військ воюючих держав, що вступили на територію цієї держави. 2. Затримання однією з воюючих держав громадян ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни. Словник іншомовних слів Мельничука
4. інтернування — Примусове уміщення у визначеному місці, супроводжуване забороною відлучення; застосовується під час війни щодо громадян держави-противника, а також під час надзвичайного чи військового стану щодо власних громадян. Універсальний словник-енциклопедія
5. інтернування — Інтернува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)