інтернування
Примусове уміщення у визначеному місці, супроводжуване забороною відлучення; застосовується під час війни щодо громадян держави-противника, а також під час надзвичайного чи військового стану щодо власних громадян.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтернування — інтернува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- інтернування — -я, с. Дія за знач. інтернувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтернування — інтернува́ння (франц. interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) 1. Затримання й роззброєння нейтральною державою військ воюючих держав, що вступили на територію цієї держави. 2. Затримання однією з воюючих держав громадян ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни. Словник іншомовних слів Мельничука
- інтернування — Інтернува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інтернування — ІНТЕРНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. інтернува́ти. Словник української мови в 11 томах