1. Словник іншомовних слів Мельничука

інтернування

інтернува́ння

(франц. interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній)

1. Затримання й роззброєння нейтральною державою військ воюючих держав, що вступили на територію цієї держави.

2. Затримання однією з воюючих держав громадян ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтернування — інтернува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. інтернування — -я, с. Дія за знач. інтернувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтернування — Примусове уміщення у визначеному місці, супроводжуване забороною відлучення; застосовується під час війни щодо громадян держави-противника, а також під час надзвичайного чи військового стану щодо власних громадян. Універсальний словник-енциклопедія
  4. інтернування — Інтернува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інтернування — ІНТЕРНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. інтернува́ти. Словник української мови в 11 томах