1. Словник української мови в 11 томах

інтернований

ІНТЕРНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інтернува́ти.

Хуан К. з Барселони, каменяр. Брав участь у боях у Мадріді. Був інтернований у Франції… (Довж., III, 1960, 416);

// у знач. ім. інтерно́ваний, ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи.

В Галичині жило багато людей, які воювали з французами, іноді довгі роки перебували у Франції як інтерновані (Фр., XVI, 1955, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтернований — інтерно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. інтернований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтернувати. || інтерновано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. інтернований, -ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтернований — Інтерно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)