інтернований
ІНТЕРНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інтернува́ти.
Хуан К. з Барселони, каменяр. Брав участь у боях у Мадріді. Був інтернований у Франції… (Довж., III, 1960, 416);
// у знач. ім. інтерно́ваний, ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи.
В Галичині жило багато людей, які воювали з французами, іноді довгі роки перебували у Франції як інтерновані (Фр., XVI, 1955, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтернований — інтерно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- інтернований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтернувати. || інтерновано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. інтернований, -ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтернований — Інтерно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)