інтернований

інтерно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтернувати.

|| інтерновано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. інтернований, -ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтернований — інтерно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. інтернований — Інтерно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. інтернований — ІНТЕРНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інтернува́ти. Хуан К. з Барселони, каменяр. Брав участь у боях у Мадріді. Був інтернований у Франції… (Довж., III, 1960, 416); // у знач. ім. інтерно́ваний, ного... Словник української мови в 11 томах