інтернований
інтерно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтернувати.
|| інтерновано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. інтернований, -ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтернований — інтерно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- інтернований — Інтерно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інтернований — ІНТЕРНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інтернува́ти. Хуан К. з Барселони, каменяр. Брав участь у боях у Мадріді. Був інтернований у Франції… (Довж., III, 1960, 416); // у знач. ім. інтерно́ваний, ного... Словник української мови в 11 томах