1. Словник української мови в 11 томах

інтимно

ІНТИ́МНО. Присл. до інти́мний.

Говорять [дами] між собою інтимно, інколи мимоволі понижуючи голос до таємного шепоту (Фр., VI, 1951, 362).

Того вечора, перший раз після відходу татка, в нашому домі повіяв лагідний, доброзичливий настрій. Гомоніли інтимно, півшепотом (Вільде, Сестри, 1958, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтимно — інти́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. інтимно — Присл. до інтимний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтимно — Інти́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)