інтимний

ІНТИ́МНИЙ, а, е.

1. Стос. до глибоко особистого, потаємного.

Франка до серця брав мої душевні болі, він не боявся довірятися своїми інтимними переживай нями (Крим., Вибр., 1965, 498).

Це була тиха розмова про те інтимне, домашнє, що може цікавити тільки двох людей (Шовк., Інженери, 1956, 13);

*Образно. Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом. Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких водять мене по нивах (Коцюб., II, 1955, 226);

// Який стосується почуття кохання сердечний, любовний.

Я ж не думав. Що мій друг до сеї відьми Мав відносини інтимні (Л. Укр., IV, 1954, 185)

2. Задушевний, сердечно-щирий, близький.

Молодь коло комори розбилась на два гуртки долі — Кость, Настуня і Горпина, на ганку сидять Максим з Прісею. В останніх інтимна тиха розмова (Вас., III, 1960, 163);

Хто чув ..виступ гартованської майстерні, той зрозуміє, як багато значить інтимний безпосередній зв’язок робітників мистецтва з трудящими масами (Еллан, II, 1958, 166);

Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтимний — (суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. Словник синонімів Караванського
  2. інтимний — [інтимнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. інтимний — Сердечний, щиросердний, довірочний, дуже близький Словник чужослів Павло Штепа
  4. інтимний — рос. интимный (фр. intime, від латин. intimus — найглибший, таємний) — глибоко особистий, приязний, сердечне щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний. Eкономічна енциклопедія
  5. інтимний — інти́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. інтимний — -а, -е. 1》 Стос. до глибоко особистого, потаємного. || Який стосується почуття кохання; сердечний, любовний. 2》 Задушевний, щирий, близький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. інтимний — інти́мний (франц. intime, від лат intimus – найглибший, таємний) глибоко особистий, приязний дружній, задушевний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. інтимний — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Словник синонімів української мови
  9. інтимний — Інти́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)