інтимний

рос. интимный

(фр. intime, від латин. intimus — найглибший, таємний) — глибоко особистий, приязний, сердечне щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтимний — (суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. Словник синонімів Караванського
  2. інтимний — [інтимнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. інтимний — Сердечний, щиросердний, довірочний, дуже близький Словник чужослів Павло Штепа
  4. інтимний — інти́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. інтимний — -а, -е. 1》 Стос. до глибоко особистого, потаємного. || Який стосується почуття кохання; сердечний, любовний. 2》 Задушевний, щирий, близький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтимний — інти́мний (франц. intime, від лат intimus – найглибший, таємний) глибоко особистий, приязний дружній, задушевний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інтимний — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Словник синонімів української мови
  8. інтимний — Інти́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. інтимний — ІНТИ́МНИЙ, а, е. 1. Стос. до глибоко особистого, потаємного. Франка до серця брав мої душевні болі, він не боявся довірятися своїми інтимними переживай нями (Крим., Вибр., 1965, 498). Словник української мови в 11 томах