інтерцесія

Значення в інших словниках

1. інтерцесія — ІНТЕРЦЕ́СІЯ, ї, ж., юр. 1. У Стародавньому Римі – право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Трибуни мали право вносити в Народні збори тільки ті законопроекти, що попередньо схвалив сенат. Словник української мови у 20 томах
2. інтерцесія — інтерце́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. інтерцесія — Посередництво Словник застарілих та маловживаних слів
4. інтерцесія — -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб. 2》 В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інтерцесія — інтерце́сія (лат. intercessio, від intercedo – втручаюсь, поручаюсь) 1. В цивільному праві прийняття на себе чужого боргу, поручительства. 2. В Стародавньому Римі право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Словник іншомовних слів Мельничука