інтерцесія
інтерце́сія
-ї, ж.
1》 У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб.
2》 В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерцесія — рос. интерцессия (латин. intercessio, від intercedo — втручаюсь, поручаюсь) — 1. У цивільному праві — взяття на себе чужого боргу, поручительства. 2. У Стародавньому Римі — право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Eкономічна енциклопедія
- інтерцесія — ІНТЕРЦЕ́СІЯ, ї, ж., юр. 1. У Стародавньому Римі – право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Трибуни мали право вносити в Народні збори тільки ті законопроекти, що попередньо схвалив сенат. Словник української мови у 20 томах
- інтерцесія — інтерце́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інтерцесія — Посередництво Словник застарілих та маловживаних слів
- інтерцесія — інтерце́сія (лат. intercessio, від intercedo – втручаюсь, поручаюсь) 1. В цивільному праві прийняття на себе чужого боргу, поручительства. 2. В Стародавньому Римі право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Словник іншомовних слів Мельничука