1. Словник української мови в 11 томах

інфантильний

ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Власт. дитячому вікові; недорозвинений.

Інфантильний вигляд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфантильний — Дитинячий, дитинний, дитячий Словник чужослів Павло Штепа
  2. інфантильний — рос. инфантильный той, кому властивий інфантилізм, недорозвинений. Eкономічна енциклопедія
  3. інфантильний — інфанти́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. інфантильний — -а, -е. Такий, що відзначається інфантилізмом; недорозвинений; що має риси, характерні для дитячого віку. Інфантильний вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інфантильний — інфанти́льний (від лат. infantilis – дитячий) той, що відзначається інфантилізмом, недорозвинений. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. інфантильний — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови