інфантильність
ІНФАНТИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. інфанти́льний.
— Беручка дівчина, протягом одного року зарекомендувала себе, школярі її люблять, певно за деяку інфантильність (Коп., Земля.., 1957, 197);
Діти, звісно, є діти, але й їм рішуче протипоказаний літературний примітив, поверховість, велемовна риторика, убогість образу, інфантильність думки (Літ. Укр., 8. І 1965, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інфантильність — інфанти́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інфантильність — -ності, ж., книжн. Властивість за знач. інфантильний. Великий тлумачний словник сучасної мови