інфекція
ІНФЕ́КЦІЯ, ї, ж., мед.
1. Проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження.
Пролежень може також стати джерелом загальної інфекції організму, так званого зараження крові — сепсису (Заг. догляд за хворими, 1957, 46);
Основна мета першої допомоги при опіку — запобігти інфекції на поверхні опіку і полегшити біль (Підручник шофера.., 1960, 327);
// Хвороботворні мікроби.
— Не підходьте близько, Артеме Сидоровичу,— каже хірург,— ви можете занести інфекцію… (Ю. Янов., І, 1954, 238).
2. рідко. Взагалі інфекційна хвороба.
В Радянському Союзі вже давно ліквідовано такі інфекції, як чума, віспа, холера та ін. (Підручник дезинф., 1953, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інфекція — ЗАРАЗА; (дія) зараження; ОК. <�заразна> хвороба. Словник синонімів Караванського
- інфекція — інфе́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інфекція — -ї, ж., мед. 1》 Проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження. || Хвороботворні мікроби. Гнійна інфекція — запальний процес, спричинений гноєтворними бактеріями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інфекція — інфе́кція (лат. infectio, від infecto – отруюю) проникнення хвороботворного паразита до організму людини чи тварини та стан зараженості організму, що проявляється в його захворюванні. Словник іншомовних слів Мельничука
- інфекція — Проникнення хвороботворних мікроорганізмів в організм і розмноження в ньому; призводить до захворювання. Універсальний словник-енциклопедія
- інфекція — Інфе́кція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)