інфекція

інфе́кція

-ї, ж., мед.

1》 Проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження.

|| Хвороботворні мікроби.

Гнійна інфекція — запальний процес, спричинений гноєтворними бактеріями.

Періодонтальна інфекція — поширення збудників запалення із вогнища запалення біля верхівки кореня зуба при хронічному періодонтиті.

2》 рідко. Взагалі інфекційна хвороба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфекція — ЗАРАЗА; (дія) зараження; ОК. <�заразна> хвороба. Словник синонімів Караванського
  2. інфекція — інфе́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інфекція — інфе́кція (лат. infectio, від infecto – отруюю) проникнення хвороботворного паразита до організму людини чи тварини та стан зараженості організму, що проявляється в його захворюванні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інфекція — Проникнення хвороботворних мікроорганізмів в організм і розмноження в ньому; призводить до захворювання. Універсальний словник-енциклопедія
  5. інфекція — Інфе́кція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. інфекція — ІНФЕ́КЦІЯ, ї, ж., мед. 1. Проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження. Пролежень може також стати джерелом загальної інфекції організму, так званого зараження крові — сепсису (Заг. Словник української мови в 11 томах