інфікування

ІНФІКУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. інфікува́ти.

На динаміку туберкульозного процесу у експериментально заражених кіз вплинули і способи інфікування дослідних тварин (Мікр. ж., XI, 2, 1949, 95);

Сприйнятливість до туберкульозу.. частково контролюється генетичними факторами; при цьому, однак, не відкидається вирішальна роль інфікування дитини хворими батьками (Наука.., 3, 1975, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфікування — інфікува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. інфікування — -я, с., спец. Дія за знач. інфікувати. || проникнення збудника інфекційного захворювання в макроорганізм. Великий тлумачний словник сучасної мови