інфінітивний

ІНФІНІТИ́ВНИЙ, а, е, грам. Стос. до інфінітива.

Інфінітивні утворення в системі дієслова відіграють допоміжну роль (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфінітивний — інфініти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. інфінітивний — -а, -е, грам. Стос. до інфінітива. Великий тлумачний словник сучасної мови