іон
ІО́Н, а, ч., фіз., хім. Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.
При досить великій температурі й при довгій її дії газ перестає бути нейтральним і складатиметься з позитивних іонів і негативних вільних електронів, що відірвалися від атомів (Знання.., 5, 1966, 9);
З іонів металів і іонів неметалів утворюються іонні сполуки (Хімія, 10, 1956, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Іон — див. іона. Власні імена людей. Словник-довідник
- іон — іо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- іон — -а, ч., фіз., хім. Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іон — Атом або група атомів, які одержали позитивний — катіон або негативний — аніон електричний заряд. Універсальний словник-енциклопедія