1. Словник української мови в 11 томах

іонний

ІО́ННИЙ, а, е, фіз., хім. Прикм. до іон.

Під дією сил електричного поля відбувається рух заряджених частинок — електронний струм у металах і вакуумі та іонний струм у рідинах і газах (Курс фізики, III, 1956, 143);

Хімічні сполуки, утворені з іонів, називаються іонними сполуками (Хімія, 9, 1956, 35);

// Дія якого пов’язана з використанням іонів та електронів.

Іонні прилади.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонний — [іон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  2. іонний — іо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іонний — -а, -е, фіз., хім. Прикм. до іон. || Дія якого пов'язана з використанням іонів та електронів. Іонні прилади. Іонне депо — накопичення іонів лікарських речовин у верхніх шарах шкіри при проведенні лікарського електрофорезу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іонний — іо́нний пов’язаний з іонами; ¤ і. зв’язок – див. гетерополярний зв’язок. Словник іншомовних слів Мельничука