іонний
іо́нний
-а, -е, фіз., хім.
Прикм. до іон.
|| Дія якого пов'язана з використанням іонів та електронів. Іонні прилади.
Іонне депо — накопичення іонів лікарських речовин у верхніх шарах шкіри при проведенні лікарського електрофорезу.
Іонне джерело — пристрій для отримання у вакуумі іонного пучка – просторово сформованого потоку іонів.
Іонний зв'язок — хімічний зв'язок, зумовлений перенесенням валентних електронів з одного атома на інший (утворення позитивних і негативних іонів) і електростатичною (кулонівською) взаємодією між ними.
Іонний мікроскоп — електронно-оптичний прилад, в якому для отримання зображень застосовується іонний пучок, що створюється термоіонним або газорозрядним іонним джерелом.
Іонний проектор — безлінзований іонно-оптичний прилад для отримання збільшеного в декілька мільйонів разів зображення поверхні твердого тіла (найчастіше металу).
Іонний пучок — направлений потік позитивних або негативних іонів, який має зазвичай малі поперечні розміри у порівнянні з довжиною і рухається зі швидкістю, яка значно перевищує хаотичні теплові швидкості частинок, що його складають.
Іонні кристали — кристали з іонним (електростатичним) характером зв'язку між атомами.
Значення в інших словниках
- іонний — [іон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- іонний — іо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- іонний — іо́нний пов’язаний з іонами; ¤ і. зв’язок – див. гетерополярний зв’язок. Словник іншомовних слів Мельничука
- іонний — ІО́ННИЙ, а, е, фіз., хім. Прикм. до іон. Під дією сил електричного поля відбувається рух заряджених частинок — електронний струм у металах і вакуумі та іонний струм у рідинах і газах (Курс фізики, III, 1956, 143); Хімічні сполуки, утворені з іонів... Словник української мови в 11 томах