ісландці

ІСЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. ісла́ндець, дця, ч.; ісла́ндка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Ісландії.

Чимало тих ісландців, з якими ми познайомились, побували в СРСР (Літ. газ., 28.I 1958, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ісландці — -ів, мн. (одн. ісландець, -дця, ч.; ісландка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Ісландії. Великий тлумачний словник сучасної мови