1. Словник української мови в 11 томах

існування

ІСНУВА́ННЯ, я, с.

1. тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності.

Адвокат.. за допомогою довгої судової процедури довідався про існування братів (Фр., VI, 1951, 203);

Усміхалася [мати], коли бачила Марусю, як вона, вернувшися із садка, пурхала по хаті, щебетала, а кожний рух, кожне слово, кожна інтонація були насичені щастям, безмірною радістю існування (Хотк., І, 1966, 102);

Безпосереднім чуттям упевняємось ми в існуванні Часток матерії (Зеров, Вибр., 1966, 136);

Протягом свого існування Академія наук УРСР невпинно розвивалась, масштаби й обсяг її наукової діяльності безперервно розширялися (Наука.., 12, 1957, 7).

2. Життя, спосіб життя.

Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю.. От вам.. опис мого існування (Коцюб., III, 1956, 440);

Кількаденне напівголодне існування та сила викурених цигарок небезпечно гойднули його голову і одразу примусили знову сісти на ліжко (Епік, Тв., 1958, 244);

Існування рослини при такій температурі — неможливе (Гончар, Таврія, 1952, 113).

За́соби на (до) існува́ння див. за́сіб.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. існування — Буття, життя <�і смерть>, д. екзистенція; (злиденне) животіння, скніння, нидіння. Словник синонімів Караванського
  2. існування — [існуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. існування — існува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. існування — -я, с. 1》 тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності. 2》 Життя, спосіб життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. існування — див. екзистенція Універсальний словник-енциклопедія
  6. існування — I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto — існую) — одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І. Філософський енциклопедичний словник
  7. існування — ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Словник синонімів української мови
  8. існування — Існува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)