існування

ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Довженко); Бруньки на деревах лопались, і з них тріумфально, стихійно виливалось життя (І. Багряний); Існування рослини при такій температурі — неможливе (О. Гончар); Поете, тям, зазнати маєш ти всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (І. Франко); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський); — Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (І. Котляревський); — Тепер слухаю, як кує зозуля, та так мені забажалось, щоб вона накувала мені багато год живоття (І. Нечуй-Левицький).

ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. З того часу веду дуже одноманітне життя, бо тут неможлива погода, щодня дощі такі сильні, що Черемош розлився (М. Коцюбинський); Сержант Перова писала про побут рідної частини (Ю. Яновський); Десь на третій рік шахтарського буття Семен відчув себе внутрішньо цілком дорослою людиною (І. Ле); Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ крихітні доньки (О. Гончар); Остап сидів з Іваном у садку за столиком під крислатою яблунею й розпитував про теперішнє життя-буття (О. Підсуха); "Все рівно дома життя не буде. А там армія підскочить — і почнеться моя самостійна житуха", — роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Григір Тютюнник); (Коновалиха:) Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками... (М. Кропивницький); — Ти, кажу, матушка, і ти кума.. насамперед посвятіть мене в житіє своє і про супостата повідайте (Я. Баш); Дай їй, Боже, прожиток щасливий за її щирість! (І. Франко).

ІСНУВА́ННЯ тільки одн. (про когось, щось, що існує в дійсності), БУТТЯ́ уроч.; ПОБУТУВА́ННЯ (перев. у побуті). Хутір завмер під папахами снігу. Тільки дим, що вився з димарів, нагадував про людське існування (Є. Кравченко); Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, у вічність матерії, в світа буття (Леся Українка); Давнішими дослідниками визначались, як істотні ознаки фольклору, масовість його побутування і усність його творення та передачі (М. Рильський). — Пор. ная́вність.

НАЯ́ВНІСТЬ (існування чого-небудь десь, у якомусь місці), ПРИСУ́ТНІСТЬ, ФАКТ чого (щодо абстрактних понять). Фелікс розповів, як фашисти розмовляли між собою про те, що в комендатурі стурбовані наявністю київського підпілля (Ю. Яновський); Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі (М. Коцюбинський); — Да, — сказав слідчий, — справи ваші незавидні, товариші ковалівці. Факт злочину й махінацій на долоні (В. Кучер). — Пор. 1. існува́ння.