історично

ІСТОРИЧНО, присл.

1. У процесі розвитку, зміни чого-небудь.

У 1935 р. партія й уряд прийняли генеральний план реконструкції Москви, за яким зберігалось радіально-кільцеве планування міста, що склалося історично (Економічна географія СРСР, 1957, 126);

Оскільки поняття стилю творилося історично і змінювалося в часі, то ми й зараз вживаємо його для означення сумарного стилю мистецтва певної епохи (Радянське літературознавство, 1, 1961, 25).

2. Будучи зумовленим історією (у 1, 2 знач.).

Перехід від соціалізму до комунізму є закономірний, історично неминучий процес (Наука і життя, 3, 1959, 1);

Ці завдання [побудова стрункої системи світового господарства, знищення класів і т. ін.].. виконати може лише історично покликаний до цього клас — пролетаріат (Василь Еллан, II, 1958, 93).

3. Спираючись на історію (у 1—3 знач.).

Ми, нащадки, підходимо до оцінки діяльності Плеханова строго історично (Радянська Україна, 11.XII 1956, 3);

Історично доведено, що класика була й залишається тим ґрунтом, на якому виникла, розвивалася і продовжує розвиватися кожна національна драматургія (Мистецтво, 1, 1966, 8).