історичний

ІСТОРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до історії (у 1—5 знач.).

Дослідники повинні з’ясовувати й глибоко мотивувати історичну закономірність постанов партії й уряду, їх об’єктивну необхідність та обумовленість (Комуніст України, 5, 1960, 44);

Нам потрібний для збірника всякий матеріал, особливо ж бажалось би мати історичний (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237);

Засвоєння історичних знань учнями особливо важливе тому, що наше молоде покоління.. не пройшло тієї великої школи життя та боротьби, що випала на долю старшого покоління (Український історичний журнал, 1, 1960, 87);

Історичні дослідження;

// Призначений для висвітлення питань історії (у 3, 4 знач.). Історичний журнал;

// Призначений для підготовки істориків. Історичний факультет;

// Призначений для зберігання й показу пам’яток історії.

Історичний музей організував виставку (Радянська Україна, 12.XI 1948, 3);

// Опертий на минуле.

Чим краще ми знатимемо історичний досвід, тим успішніше зможемо вирішувати актуальні питання сучасності (Комуніст України, 10, 1966, 24).

2. Який існував у дійсності, відповідає реальній дійсності; невигаданий.

Подія, про яку.. згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364);

Історична особа.

3. Важливий для історії, який увійшов в історію (у 4 знач.); знаменний.

Перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні мала всесвітньо-історичне значення (50 років Жовтневої революції, 1967, 22);

Ніхто ще не знав про його призначення, про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (Олесь Гончар, II, 1959, 400).

4. Який висвітлює відображає події з історії (у 4 знач.).

— Коли в вас є наукові історичні книжки, то будьте ласкаві, дайте мені.., — сказала Ватя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 103);

Добре було б, якби хто написав довгу повість історичну і другу з сучасного життя (Леся Українка, V, 1956, 115);

Це була історична картина (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 79);

// В основу змісту якого покладено факти, події з історії.

Історичні пісні.

5. Який підходить до явищ із погляду їх виникнення та розвитку; який розглядає явища в зв’язку з конкретними умовами їх існування на різних етапах розвитку.

Марксизм вимагає безумовно історичного розгляду питання про форми боротьби (Ленін, 11, 1949, 181);

// Який відображає, вивчає що-небудь у його послідовному розвитку.

Історичний словник — словник, що ставить своїм завданням простежити історію слів даної мови (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 77);

Історична фонетика.

▲ Історичний матеріалізм — наука про загальні закони розвитку суспільства та їх дію в різних суспільно-економічних формаціях.

Історичний матеріалізм розкриває загальні закони розвитку суспільства й тим самим озброює всі суспільні науки методом пізнання (Наука і життя, 2, 1967, 3).

6. Пов’язаний з певним періодом розвитку суспільства; не вічний, минущий.

Силою історичних обставин українські землі були розшматовані на кілька частин (Максим Рильський, III, 1956, 40);

Історична категорія.

7. Який стосується того часу, від якого збереглися речові пам’ятки; протилежне доісторичний.

Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам’ятки культури й мистецтва,.. радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236);

Історична доба; Історичні пам’ятки.