історійка

ІСТО́РІЙКА, и, ж. Зменш. до істо́рія 6, 7.

Вони годували їх, поїли.., читали їм казки й історійки, щоб не скучали (Козл., Мандрівники, 1946, 32);

Я ніяк не могла себе побороти, щоб не розповісти тобі й про цю історійку (Коб., III, 1956, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. історійка — істо́рійка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. історійка — -и, ж. Зменш. до історія 6), 7). Великий тлумачний словник сучасної мови