істотно

ІСТО́ТНО. Присл. до істо́тний 1; дуже сильно.

Первісне людське стадо раннього палеоліту за своєю організацією було ще близьке до стада людиноподібних мавп, але вже істотно відрізнялось від нього (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16);

У деяких видів [земноводних] (зокрема у тритонів) нюх істотно допомагає при відшукуванні їжі (Визначник земноводних.., 1955, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істотно — істо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. істотно — Присл. до істотний 1); суттєво, відчутно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. істотно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  4. істотно — Істо́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)