1. Словник української мови в 11 томах

істотність

ІСТО́ТНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до істо́тний 1.

Говорили й чоловіки. Ці не смакували подробиць, як жінки, а розглядали факт у самій його істотності (Головко, II, 1957, 113).

2. заст. Дійсність, реальність, справжність.

Хай пензель твій буде блискучим ланцетом істотності і кометою в майбутнє… (Еллан, II, 1958, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істотність — істо́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. істотність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до істотний 1). 2》 заст. Дійсність, реальність, справжність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. істотність — Істо́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)