їжитися
ЇЖИТИСЯ, їжуся, їжишся, недок.
1. Підійматися вгору; стовбурчитися.
А жах чимраз сильніше хапав його за груди, волосся на голові їжилося (Іван Франко, IV, 1950, 337);
Сива щетина їжиться дико на щоках [Джузеппе] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 414);
*Образно. Красиві Карпати влітку! Вони то м’яко кучерявляться листяним лісом, то їжаться темним частоколом ялин і смерек (Радянська Україна, 2.VIII 1961, 3).
2. Підіймати сторч шерсть, пір’я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів).
Вся їхня розмова була схожа на зближення псів, які при зустрічі їжаться, вигинають спини (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139).
3. перен., розм. Те саме, що бундючитися.
— Чого воно їжиться? чого дметься, як шкур лат на жару? — думав собі хурман (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116).
4. Те саме, що кулитися; щулитися.
Дужчав мороз, у цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 257);
На світанку випала роса, і він, їжачись, прокидається від холоду і вільгості (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
Значення в інших словниках
- їжитися — (- волос) гороїжитися, стовбурчитися, настовбурчуватися, дибитися; П. БУНДЮЧИТИСЯ; їжачитися. Словник синонімів Караванського
- їжитися — див. мерзнути; стовбурчитися Словник синонімів Вусика
- їжитися — [йіжиетиес'а] йіжус'а, йіжиес':а, йіжиец':а, йіжац':а; нак. йіз'с'а, йіжтеис'а Орфоепічний словник української мови
- їжитися — їжуся, їжишся, недок. 1》 Підійматися вгору; стовбурчитися. 2》 Підіймати сторч шерсть, пір'я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3》 перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4》 Те саме, що кулитися; щулитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- їжитися — ї́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- їжитися — НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ (про тварин, птахів — піднімати сторч шерсть, щетину, пір'я від страху, люті або холоду), Ї́ЖИТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ. — Док.: наїжа́читися, наї́житися. Словник синонімів української мови
- їжитися — Ї́житися, ї́жуся, ї́жишся; не ї́жся, не ї́жтесь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- їжитися — Їжитися, -жуся, -жишся гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168. Словник української мови Грінченка