Богоматір

БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА ж.р., церк.; МАДО́ННА (у католиків). Лукія щодня молиться Богородиці, знає молитви, житія святих читала (О. Донченко); З щедрівок, які взимку виспівувались під вікнами добрих людей, я знав, що за плугом навіть сам Бог ходив, а Богоматір носила їсти орачам (М. Стельмах); (Матушка гуменя:) Даруй, Боже, тілько нашим розум добрий... (Голоси:) Пошли, Боже, даруй, Владичице святая! (Панас Мирний); Вона благала Пресвятую, Щоб та її... щоб та спасла, Щоб одуріть їй не дала — Пренепорочная! (Т. Шевченко); І їхала (Катерина) селом серед святочно вбраних людей, їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богоматір — [Богомат'ір] -теир'і, ор. -т'ірйу Орфоепічний словник української мови
  2. богоматір — -тері, ж. Те саме, що Богородиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богоматір — БОГОМА́ТІР, тері, ж. (з великої літери). Те саме, що Богоро́диця. Баба Ганна поставила свічку перед образом Богоматері (М. Стельмах); Знаменом-паладіумом, заповітною святинею Запоріжжя став образ Богоматері Скорботної (із журн.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. Богоматір — Богома́тір іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. Богоматір — див. Богомати; мати Словник синонімів Вусика
  6. богоматір — БОГОМА́ТІР, тері, жін. Те саме, що богородиця. Баба Ганна поставила свічку перед образом богоматері (Михайло Стельмах, I, 1962, 245). Словник української мови в 11 томах
  7. богоматір — Богомати, богоматір, -тері ж. Богоматерь. Чуб. І. 165. Словник української мови Грінченка