богомаз
ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́ тільки мн.; БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І. Нечуй-Левицький); На стіні розвішані довкола дерев'яні давні богомази (І. Франко)
ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І. Цюпа); В Наталівці мені довелося побачити багато старовинних чудових ікон.. Чи тут приклали руку володимирські богомази, чи потрудився майстер з Чернігова, працював над дошкою московський ізограф, чи вклав усе своє уміння новгородський іконник (з журналу)
Значення в інших словниках
- богомаз — богома́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- богомаз — -а, ч. Той, хто малює ікони; іконописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богомаз — БОГОМА́З, а, ч., розм. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (І. Котляревський). 2. Поганий художник. Словник української мови у 20 томах
- богомаз — Богома́з, -за, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- богомаз — БОГОМА́З, а, ч. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Котл., І, 1952,170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Словник української мови в 11 томах
- богомаз — Богомаз, -за м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка