богомаз
БОГОМА́З, а, ч., розм.
1. Той, хто малює ікони; іконописець.
Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (І. Котляревський).
2. Поганий художник.
У минулому столітті жив у селі маляр, такий собі саморобний богомаз, який нібито й був автором того малюнка (із журн.).
3. рідко. Ікона, намальована іконописцем.
На стіні розвішані довкола Дерев'яні давні богомази (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богомаз — богома́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- богомаз — -а, ч. Той, хто малює ікони; іконописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богомаз — ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́ тільки мн.; БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І. Словник синонімів української мови
- богомаз — Богома́з, -за, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- богомаз — БОГОМА́З, а, ч. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Котл., І, 1952,170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Словник української мови в 11 томах
- богомаз — Богомаз, -за м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка