1. Словник української мови в 11 томах

богомаз

БОГОМА́З, а, ч.

1. Той, хто малює ікони; іконописець.

Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Котл., І, 1952,170);

На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Богомаз-маляр, який "оновляв" ікону, необережно доторкнувся пальцем до свіжої фарби (Донч., III, 1956, 176).

2. розм. Поганий художник.

3. Ікона, намальована малярем-іконописцем.

На стіні розвішані довкола Дерев’яні давні богомази (Фр., XI, 1952, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомаз — богома́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богомаз — -а, ч. Той, хто малює ікони; іконописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богомаз — БОГОМА́З, а, ч., розм. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (І. Котляревський). 2. Поганий художник. Словник української мови у 20 томах
  4. богомаз — ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́ тільки мн.; БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І. Словник синонімів української мови
  5. богомаз — Богома́з, -за, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. богомаз — Богомаз, -за м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка