Вишній

БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк., ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й) церк., ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ) церк., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ книжн., БО́ЗЯ дит., ВИ́ШНІЙ церк., ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ (УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ) церк., ЦАР НЕБЕ́СНИЙ (ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ) (ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ) церк. Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); — Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все — з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, — Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).

∗∗∗

НЕБЕ́СНИЙ (який міститься або перебуває над землею, у просторі), НАДЗЕ́МНИЙ, ВИ́ШНІЙ заст., ГО́РНІЙ заст. Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Яновський); І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишній — -я, -є, заст. 1》 Який знаходиться, міститься на великій відстані від землі. 2》 церк. Який виходить із неба, від Бога. Вишня премудрість. 3》 у знач. ім., церк. Вишній, -нього, ч. Божество, Бог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вишній — Горішній, (Бог) небесний Словник чужослів Павло Штепа
  3. вишній — ВИ́ШНІЙ, я, є. 1. заст. Який знаходиться, міститься на великій відстані від землі. Високо над усім грає-сяє вишнє променясте сонечко... (Марко Вовчок). 2. рел.-церк. (з великої літери). Який виходить із неба, від Бога. Словник української мови у 20 томах
  4. Вишній — Ви́шній іменник чоловічого роду, істота Бог Орфографічний словник української мови
  5. вишній — Ви́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вишній — ВИ́ШНІЙ, я, є, заст. 1. Який знаходиться, міститься на великій відстані від землі. Високо над усім грає-сяє вишнє променясте сонечко… (Вовчок, І, 1955, 142). 2. церк. Який виходить з неба, від божества, від бога. Вишня премудрість. 3. у знач. ім., церк. ви́шній, нього, ч. Божество, бог. Словник української мови в 11 томах
  7. вишній — Ви́шній, -я, -є Верхній. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру. Лукаш. 124. 2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729. Словник української мови Грінченка