1. Словник синонімів української мови

абетковий

АЛФА́ВІ́ТНИЙ (пов'язаний з алфавітом, розташований за алфавітом), АБЕТКО́ВИЙ, А́ЗБУЧНИЙ. Фольклорист систематизував матеріал по темах і в алфавітному порядку (з журналу); Вона порядком абетковим Находить слово там за словом (переклад М. Рильського); Спіть, борителі, герої! ..Сніть про обрядові бої, Про свої азбучні війни! (І. Франко).

ЗАГАЛЬНОВІДО́МИЙ (який усім відомий, визнаний і не вимагає ніяких пояснень), ХОДЯ́ЧИЙ розм.; АБЕТКО́ВИЙ зневажл., А́ЗБУЧНИЙ зневажл., ПРОПИСНИ́Й зневажл. (перев. із сл. істина). — Я беру загальновідому,.. вірну, певну і точну, віками перевірену тезу (Ю. Смолич); Ходяче положення; Зміна наголосу у віршовому слові — азбучна істина — підпорядкована ритмомелодиці, отже, цілком закономірна (К. Гордієнко). — Пор. 2. бана́льний, безсумні́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абетковий — абетко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абетковий — АЗБУЧНИЙ, поазбучний, альфабетний, абетний; (- істину) елементарний, початковий, загальновідомий. Словник синонімів Караванського
  3. абетковий — -а, -е. 1》 Прикм. до абетка 1); алфавітний. 2》 перен. Загальновідомий; елементарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абетковий — АБЕ́ТКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до абетки (у 1 знач.); алфавітний. Деякі документи, наприклад рукописи, потребують під час відтворення повного збереження абеткового та графічного оформлення (з наук. літ.); Абетковий принцип розміщення слів у словнику. Словник української мови у 20 томах
  5. абетковий — Абе́тковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. абетковий — АБЕТКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до абе́тка 1; алфавітний. Абетковий порядок розміщення слів у словнику. 2. перен. Загальновідомий; елементарний. Поет вважав не зайвим висловлювати у віршах "абеткові" істини (Іст. укр. літ., II, 1956, 382). Словник української мови в 11 томах