адвокат

АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. (Мартіан:) Ти в'язнів не одвідуєш на те, щоб я їх міг з темниці визволяти, боронячи їх справ, як адвокат (Леся Українка); Захисники й судді об'їдались останнім мужицьким скарбом, ..вони замучили селян, що затялись на своєму (М. Стельмах); Опісля говорить оборонець Гната (М. Коцюбинський); Бідні злочинці божились, благали, Слухали журно своїх речників, Громом гриміли слова прокурора, — В'язні злякались і згодились вмерти (О. Олесь).

ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Стало їй солодко, що в неї з'явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (З. Тулуб); Відбулася блискавична бійка. Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником (О. Гончар); — То Місяць є вашим (заячим) царем? — мовив Слон. — Так, є, він наш цар і наш патрон (І. Франко); (Люда:) Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський). — Пор. покрови́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адвокат — адвока́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. адвокат — Юрист, правник, іст. присяжний повірений, з. повірник; (у суді) оборонець, захисник; ЖМ. заступник. Словник синонімів Караванського
  3. адвокат — Оборонець, речник, див. повірений, представник, стряпчий Словник чужослів Павло Штепа
  4. адвокат — [адвокат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. адвокат — -а, ч. 1》 Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. 2》 перен. Про людину, що заступається за кого-небудь, захищає когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. адвокат — АДВОКА́Т, а, ч. 1. Юрист, що захищає обвинуваченого чи веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. – Рятуй мене, Насте!.. Піди до адвоката, заплати йому, що схоче (М. Коцюбинський); Марко Черемшина .. Словник української мови у 20 томах
  7. адвокат — адво́кат адвокат (ст)||брехунець, гавкач, мецёнас, цивіліст Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. адвокат — Адвокатову помилку вішають, а лікареву закопують. Як адвокат зробить помилку в обороні свого клієнта, то клієнта можуть покарати на горло, а як лікар зробить помилку в операції пацієнта, то пацієнта закопають. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. адвокат — див. захисник Словник синонімів Вусика
  10. адвокат — адвока́т (лат. advocatus, букв. – закликаний на допомогу) 1. Особа, що подає юридичну допомогу населенню, установам, підприємствам і організаціям порадами... Словник іншомовних слів Мельничука
  11. адвокат — Особа, яка з огляду на освіту та досвід роботи у правоохоронних органах має право надавати громадянам юридичну допомогу та здійснювати захист у суді; користується особливим захистом закону, зокрема задля дотримання адвокатської таємниці не зобов'язаний свідчити проти підзахисного. Універсальний словник-енциклопедія
  12. адвокат — Адвока́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. адвокат — АДВОКА́Т, а, ч. 1. Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. — З мене адвокат — он який вийде! (Мирний, V, 1955, 170); — Рятуй мене, Насте!.. Словник української мови в 11 томах
  14. адвокат — рос. адвокат (латин. advocatus, букв. — закликаний на допомогу) — 1. Особа, яка надає професійну юридичну послугу (допомогу) громадянам, установам, підприємствам і організаціям порадами, консультаціями, складанням правових документів... Eкономічна енциклопедія