адвокат

Юрист, правник, іст. присяжний повірений, з. повірник; (у суді) оборонець, захисник; ЖМ. заступник.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адвокат — -а, ч. 1》 Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. 2》 перен. Про людину, що заступається за кого-небудь, захищає когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. адвокат — АДВОКА́Т, а, ч. 1. Юрист, що захищає обвинуваченого чи веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. – Рятуй мене, Насте!.. Піди до адвоката, заплати йому, що схоче (М. Коцюбинський); Марко Черемшина .. Словник української мови у 20 томах
  3. адвокат — адвока́т (лат. advocatus, букв. – закликаний на допомогу) 1. Особа, що подає юридичну допомогу населенню, установам, підприємствам і організаціям порадами... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. адвокат — АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. адвокат — адвока́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. адвокат — див. захисник Словник синонімів Вусика
  7. адвокат — [адвокат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  8. адвокат — Особа, яка з огляду на освіту та досвід роботи у правоохоронних органах має право надавати громадянам юридичну допомогу та здійснювати захист у суді; користується особливим захистом закону, зокрема задля дотримання адвокатської таємниці не зобов'язаний свідчити проти підзахисного. Універсальний словник-енциклопедія
  9. адвокат — Оборонець, речник, див. повірений, представник, стряпчий Словник чужослів Павло Штепа
  10. адвокат — Адвока́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. адвокат — АДВОКА́Т, а, ч. 1. Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець. — З мене адвокат — он який вийде! (Мирний, V, 1955, 170); — Рятуй мене, Насте!.. Словник української мови в 11 томах
  12. адвокат — рос. адвокат (латин. advocatus, букв. — закликаний на допомогу) — 1. Особа, яка надає професійну юридичну послугу (допомогу) громадянам, установам, підприємствам і організаціям порадами, консультаціями, складанням правових документів... Eкономічна енциклопедія
  13. адвокат — Адвокатову помилку вішають, а лікареву закопують. Як адвокат зробить помилку в обороні свого клієнта, то клієнта можуть покарати на горло, а як лікар зробить помилку в операції пацієнта, то пацієнта закопають. Приповідки або українсько-народня філософія
  14. адвокат — адво́кат адвокат (ст)||брехунець, гавкач, мецёнас, цивіліст Лексикон львівський: поважно і на жарт