адепт
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.; НАСТУ́ПНИК, У́ЧЕНЬ, ВИХОВА́НЕЦЬ, ВИ́УЧЕНИК, СПАДКОЄ́МЕЦЬ (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації). Він не працював, як звик вечорами, не читав, не писав листів своїм послідовникам, розкиданим по цілому світу (О. Довженко); Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник); Шевченко рисував у своїх віршах дійсно картини, на яких бачиш рух.., тимчасом як у його наслідувачів бачиш саму номенклатуру (М. Драгоманов); Дивне диво виходить: люди, що вважають, ніби принесли вони в мистецтво, в поезію нове слово, раптом, непомітно для себе, стають на позиції прибічників моди (М. Рильський); Молодий княжич був щирим прихильником "нової віри" (М. Грушевський); — Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів.. і адептів (І. Франко); Д. Василь Стефаник з більшою рацією, ніж д. Кобилянська, може вважатися наступником Федьковича (Леся Українка); — Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я — ваш палкий учень (О. Донченко); Білосніжний корабель його і зараз десь в експедиції. На цей раз судно повів колишній Дорошенків старпом, його вихованець (О. Гончар); — Ми спадкоємці славетних справ, високих, мудрих звершень (Вас. Шевчук).
Значення в інших словниках
- адепт — аде́пт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- адепт — Аде́пт. Практикант. З особливою сердечністю звернув свій братерский привіт іменем цілого товариства в сторону молоденьких адептів духовного стану, членів товариства “Православна Академія ”, котрий то привіт приняли збори грімким “Славно” (Звідомл. Українська літературна мова на Буковині
- адепт — Прибічник, прихильник, послідовник, визнавець; (мілітаризму) захисник, оборонець, сил. ревнитель. Словник синонімів Караванського
- адепт — Наслідувач, прихильник Словник чужослів Павло Штепа
- адепт — -а, ч. Прибічник, послідовник якого-небудь учення або ідеї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Адепт — Адепт (брат, член ложі) член братства, що належним чином пройшов посвяту, належить до однієї з лож і регулярно сплачує внески. У більш загальному значенні – ініційований, посвячений у містерію, таїнство. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- адепт — АДЕ́ПТ, а, ч., книжн. Прибічник, послідовник якого-небудь учення або ідеї. – Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів .. і адептів (І. Словник української мови у 20 томах
- адепт — аде́пт утаємничений, посвячений (у галузь науки, мистецтва тощо)(ст): Взагалі серед молодих адептів гімназії находилась доволі численна група синів великоміського, так би сказати, пролетаріяту (Процюк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- адепт — аде́пт (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) 1. Посвячений у таємницю якогось вчення, секти тощо. 2. Переносно – ревний прихильник якоїсь ідеї, вчення. Словник іншомовних слів Мельничука
- адепт — АДЕ́ПТ, а, ч., книжн. Прибічник, послідовник якого-небудь учення або ідеї. — Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів.. і адептів (Фр. Словник української мови в 11 томах
- адепт — рос. адепт (від латин. adeptus-той, що чогось досяг) — 1. Той, хто посвячений у таємницю якогось вчення, секти тощо. 2. Переносно — ревний прихильник якоїсь ідеї, вчення. Eкономічна енциклопедія