1. Словник синонімів української мови

адресуватися

ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ (ОЗИВА́ТИСЯ), ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯ заст., УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ) розм., заст., ОБЕРТА́ТИСЯ рідко. — Док.: зверну́тися, обізва́тися (озва́тися), окли́кнутися, уда́тися, апелюва́ти, адресува́тися, уда́ритися (вда́ритися), оберну́тися. Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього і спокійно звернулася до Юлі: — Візьми, дитино, відерце та принеси мені води (Григорій Тютюнник); — Нічим не проймеш! — апелюють жінки вже до мене (О. Довженко); Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч); З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адресуватися — адресува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. адресуватися — Звертатися, звернутися, удатися Словник чужослів Павло Штепа
  3. адресуватися — [адреисуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. адресуватися — -уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 заст. Звертатися особисто чи листовно до кого-небудь, кудись. 2》 Пас. до адресувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. адресуватися — АДРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. заст. Звертатися особисто чи листовно до кого-небудь, кудись. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч). 2. тільки недок. Пас. до адресува́ти 2. Ці вітання .. Словник української мови у 20 томах
  6. адресуватися — АДРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. заст. Звертатися особисто чи листовне до кого-небудь, кудись. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (Панч, II, 1956, 456). 2. Пас. до адресува́ти 2. Ці вітання.. Словник української мови в 11 томах