1. Словник синонімів української мови

акцентувати

НАГОЛО́ШУВАТИ що (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИ заст., лінгв. — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Правильно наголошувати слово; Акцентують (фурмани в Щавниці) слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький).

НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИ що, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ що, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИ що, НАПИРА́ТИ на що, розм., НАЛЯГА́ТИ на що, розм.; НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ) на що, ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. — Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, — він наголосив це слово, — особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: — Ну, та й чого ти губищі свої надула? — "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини — діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); — Юра сьогодні не піде в ліс, — твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); — Гаразд. Обов'язково намалюю, — притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). — Пор. 1. виділя́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акцентувати — акцентува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. акцентувати — Наголошувати, підкреслювати, робити акцент <�наголос>, звертати увагу. Словник синонімів Караванського
  3. акцентувати — Наголошувати, наголосити, понаголошувати, підкреслювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. акцентувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка, 1》 лінгв. Ставити наголос; наголошувати. || муз. Вирізняти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання. 2》 перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. акцентувати — АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що, лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці, .. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький). 2. що, муз. Словник української мови у 20 томах
  6. акцентувати — акцентува́ти (від лат. accentuo – наголошую) 1. Виразно вимовляти, з наголосом, підкресленням. 2. Виділяти підсиленням окремий звук або акорд. 3. Переносно – звертати, зосереджувати увагу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. акцентувати — Акцентува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. акцентувати — АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка. 1. лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,.. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (Н.-Лев., II, 1956, 410); // муз. Словник української мови в 11 томах
  9. акцентувати — рос. акцентировать (латин. accentuo — наголошую) — 1. Виразно вимовляти, наголошувати, виділяти. 2. Переносно — звертати, наголошувати, особливо зос-реждувати увагу на чомусь. Eкономічна енциклопедія